«Як Гноми весну шукали»

Лірична комедія про те, що все справжнє і найкраще знаходиться  зовсім поруч, варто лише роззирнутися довкола.

Яскраві казкові персонажі,  в яких легко впізнати героїв нашого часу, невимушена атмосфера, сучасна українська та класична музика…  І на додаток -  історія. Не зовсім про дружбу і не зовсім  про сучасність, а так -  просто посидіти у зручному театральному кріслі і розважити – а чи є  сенс в штучному прискоренні подій?

 «Попелюшка»

Ось так живеш начебто у батьківській хаті, а насправді – в домі у мачухи, терпиш приниження оточення, бо ти є той, хто ти є, і не віриш в те, що одного чудового дня все може змінитися. Навіть не так – все обов’язково зміниться, варто лише повірити! Наприклад – повірити Добрій Феї, яка все обов’язково виправить. Або у  свої сили. Або  у свою мрію.  Або…  Далі вже самостійно))).

Дуже традиційна казка про дуже традиційні цінності – віру, мрію, кохання…  Далі знову треба думати самостійно)))

« Ну, Новий Рік, ну…»

Про те, що завжди варто спробувати щось нове, навіть якщо це нове взагалі (НУ ПРОСТО ВЗАГАЛІ!) неможливо пробувати в даних обставинах.

Ну, наприклад, вовки ніколи (І ЦЕ ОЗНАЧАЄ НІКОЛИ – НІКОЛИ – НІКОЛИ!) не святкують Новий Рік. Хоча б тому, що це свято традиційно святкують зайці, а вовки і зайці…. Ну, ви розумієте. А тут, як на гріх, вовченя Сеня  (до речі, єдине і найбільш кохане вовченя в родині) дуже хоче (це слід читати як ДУЖЕ-ДУЖЕ-ДУЖЕ ХОЧЕ!) разом з родиною зустріти це свято – з подарунками, танцями, ялинкою, Дідом Морозом…. Ну, ви розумієте.

На шальки терезів поставлено традицію і прагнення змін. Що ж переможе? І чи прийде Дід Мороз до Вовченяти?